Нова епоха – це передусім, нова людини. Місія освіти полягає в тому, щоб змінити навчання учнів й допомогти виховати громадян, які зможуть жити і працювати у суспільстві, що стає все складнішим і динамічним.

     Освіта має бути націлена в майбутнє, на розвиток життєвих компетентностей, формування у них проектної культури, нових способів мислення й діяльності. І тому перед навчальним закладом постає складне завдання, яке полягає у «…створені умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти» (Національна доктрина розвитку освіти).

     Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, потрібно сформувати в учня компетентності, яких потребує суспільство:

□ Гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

□ Самостійно та критично мислити;

□ Уміти бачити  та формувати проблему; знаходити шляхи її раціонального вирішення;

□ Усвідомлювати, де і яким чином здобутті знання можуть бути використанні; 

□ Бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити; 

□ Грамотно працювати з інформацією;

□ Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних ситуаціях; 

□ Вміти самостійно працювати над розвитком інтелекту, культурного рівня; 

     Тому актуальною стає проблема, над якою я працюю «Використання методу проектів на уроках технології для розвитку пізнавальних потреб учнів».

     Об’єкт дослідження: процес організації занять з трудового навчання, які сприяють формування пізнавальних потреб учнів і відпрацювання  практичних вмінь і навичок. 

     Предмет дослідження: застосування найбільш дієвих методів організації занять з трудового навчання, спрямованих на формування технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя й активної трудової діяльності.

     Значний внесок у розвиток теорії проектних робіт внесли педагоги, дослідники, серед яких Є. Полат, О. Подколзіна, О. Пехота, Є. Полат, А. Клименко. Аналіз педагогічної літератури цих дослідників підвели мене до усвідомлення впровадження  у практику своєї роботи проектних технологій, які націлені на те, щоб стимулювати інтерес учнів до навчання. 

Здатність до творчого осмислення та творчого використання на практиці здобутих компетенцій формуються  в шкільні роки і велику роль у цьому відіграють заняття трудового навчання.

     У процесі трудового навчання важливо правильно вибрати методи управління творчою роботою школярів. Від ефективності застосування цих методів залежить і глибина технічних знань, умінь і навичок, які впливають на формування компетентної особи.

     Основною технологією формування компетентностей є метод проектів, який дає змогу, використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі максимально наближені до реальних умови діяльності. Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, в яких учень ставить та розв'язує власні завдання, з технологією супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну діяльність школярів. Він орієнтований на самостійну діяльність учнів. Протягом педагогічного процесу навчаю учнів самостійно мислити, знаходити та розв’язувати проблеми, використовувати знання з різних галузей. Працюючи над проектом, учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному процесі навчання , розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички. Я вважаю, що цей вид діяльності сприяє здійсненню індивідуального підходу до учнів під час вивчення та засвоєння нового матеріалу.

      Мета – розвиток самостійності учнів, пізнавальних навичок, формування загально навчальних умінь і навичок, орієнтація в інформаційному просторі.

     Під час реалізації проектів вирішуємо цілу низку різнорівневих завдань.

     Основні завдання:

• Вивчення літературних джерел з даної тематики;

• Вивчення теоретичного і практичного  досвіду педагогів, дослідників;

• Підвищувати рівень мотивації навчальної діяльності учнів;

• Навчити учнів здобувати знання самостійності, застосувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань;

• Формувати та розвивати творчі здібності;

• Сприяти учневі у здобуті комунікативних навичок, тобто здатності працювати у різноманітних групах, виконувати всілякі соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника, тощо);

• Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору, висувати різні гітопези, уміти робити висновки.

• Використання на практиці здобутих компетенцій.

     Слід зазначити,що творчий проект на заняттях із трудового навчання – це навчально-трудове завдання , у результаті якого створюється продукт. Згідно з потребами соціального та науково-технічного прогресу творчі проекти щодо приготування страв потребують знань та умінь підприємницької діяльності. Це змінює не лише зміст, але й методи навчання, формуючи в учнів компетенції, які б дали змогу адаптуватися до нових соціально - економічних умов. 

     Використання методу проектів на уроках кулінарії сприяє формуванню в учнів технологічної грамотності, культури праці, творчого підходу до вирішення поставлених завдань, засвоєння різних способів первинної та  теплової обробки продуктів.

     Учні розробляють проекти різної спрямованості:

 Творчі («Пеленгас по – царськи», «Мрія мисливця», «Соняшник», «Шапка мономаха», «Ромашка», «Вітрильник», «Хрустка та здорова їжа»:усе про овочі, «Приготуємо вареники – зробимо свято», «Ми їмо й очима», «Сервірування столу», «Риба з грибами», «Гречаники по – українськи»).

 Інформаційні («Правила вибору професії», « Професія і здоров’я»). 

 Дослідницькі (« Генетично модифіковані продукти: що це із чим їх їдять», «Каша як обрядова страва», «Що ми знаємо про салати. Мандрівка у світ салатів», «Різдвяний стіл»).

     Робота над проектом – практика особистісно орієнтованого навчання  в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд «Все, що я знаю, я знаю, для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для мене, як вчителя – це прагнення знайти розумний баланс між теоретичними  і практичними знаннями учнів, уміннями та навичками. Навчати роботі над творчими проектами учнів слід поступово. Спочатку це короткочасні проекти, виконання яких вкладається в межі одного уроку. Поступово проекти ускладнюються, стають тривалішими. Працюючи з учнями 10 класу допомагаю виявити банк ідей проекту, надаю право вибору. Перші страви, які учні розробляють в рамках проектів пов’язані з сім’єю, а саме приготувати святкову страву для родинної вечері, на день народження батьків. Поступово у процесі навчання в 11 класі учні починають розробляти страви для кулінарної виставки, для банкету. У своїй роботі завжди пам’ятаю і націлюю увагу на це учнів, що будь – яка страва готується для людей. 

     Так, під час виконання творчого проекту учні здійснюють економічний розрахунок фінансових затрат на приготування страви, затрат часу, планують можливість масового підприємства, продажну ціну, тощо. Навчальні проекти містять в собі проблему, яка потребує вирішення, та формують завдання. Наприклад, під час вивчення теми «Технологія приготування страв»  дівчатам треба дібрати страви, які відповідають вимогам  якості страв та не потребує використання дорогих продуктів, запропонувати послідовність технології приготування страв,спланувати організаційно-технічні заходи, що забезпечать високу ефективність праці, а також підвищать її продуктивність, знизять собівартість, покращать якість продукції.

Завдяки проектним технологіям навчання , учні засвоюють усю технологію розв’язання завдань – від постановки питання до результату.

     Проектна діяльність залучає кожного учня до активного пізнавального процесу та дає змогу враховувати під час навчання національні, регіональні умови. Наприклад, в 10 класі в учнівському проекті«Кутя» піднімається питання про приготуванні куті в різних регіонів країни. Де ключовим питанням постає: з якої крупи  готують кутю? В 11класі в учнівському проекті «Українська національна кухня» учні ознайомлюються з регіональними особливостями української кухні, з технологією приготування національних страв.

     Процес навчання будую таким чином, щоб учні могли порівнювати та узагальнювати матеріал, який вивчається, пов’язати його з вивченим, використовувати ті дані, які необхідні для приготування страви.  

Робота учнів за методом проектів може бути не тільки індивідуальною а й груповою. Групова робота зацікавлює учасників своєю діловою спрямованістю, спілкуванням, можливістю краще пізнати один одного (так як учнів в групі навчаються з різних шкіл), порівнювати себе з іншими й розширити зону для самооцінки.

     Груповий проект передбачає створення страв, які об’єднують індивідуальні роботи кожного члена групи. Наприклад, під час роботи над проектом «Хрустка та здорова їжа» з теми «Приготування страв та гарнірів з овочів» учні проходять основні етапи проектно-технологічної діяльності. У процесі проектної діяльності вчу учнів збирати інформацію з досліджуваної проблеми. Зокрема, для одержання інформації вони проводять пошук в мережі Інтернет, використовують літературні джерела, бесіди, опитування, анкетування , інтерв’ю. Формую в школярів уміння працювати в різноманітних групах, проводячи дослідження, виконуючи різні соціальні ролі: історика, лікаря, косметолога, технолога 

     В груповому проекті відбувається поєднання індивідуальних робіт учнів в одну спільну страву – приготування овочевого рагу, тобто спільний об’єкт проектування. Варіанти якого обговорюються в групі, супроводжуються розробкою технологічних карт, визначення собівартості страви, варіанти подавання страви. При цьому логіка побудови діяльності учнів має відповідати спільній структурі проектування . при якій уся група колективно вирішує одну проблему, разом опановуючи загальну тему. Такі проекти дають змогу виявити комунікативні здібності кожного учня. 

     Тематика проектів може стосуватися певного питання курсу «Технології» з метою поглиблення знань учнів із цієї проблеми, диференціювання процесу навчання. Але частіше теми проектів пов’язані з одним актуальним для практичного життя питанням, яке вимагає залучення знань учнів не з одного предмета, а з кількох. Це забезпечує природну інтеграцію знань. Так, при виконанні проекту з «Технологія приготування страв» учні мають можливість використовувати знання з хімії(хімічний склад продуктів харчування), фізики (підрахунок затрати електроенергії), математики(калькуляція страви), навички малювання, необхідні під час виконання ескізів страви.

     Таким чином в 11 класі учні вже мають усі навички для самостійного створення проектів. Найбільш сильною складовою проектної технології є самостійна робота учнів над проектом. Робота над проектом включає усвідомлення учнем мети, визначення проблеми, далі здійснюється оформлення задуму, розробка організаційного плану, робота за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту.

     Одним із кінцевих етапів роботи над проектом є оцінювання результатів проектування. Оцінювання – це імітація професійної експертизи. Спочатку проект захищають в групі, потім доопрацьовують й захищають остаточно.

     Під час захисту свого проекту учні навчаються переконувати своїх однокласників, вчителя у цінності роботи, демонструють свою компетентність у спеціальних питаннях, які стосуються проекту, старанність, добросовісність, аргументацію запропонованого рішення , рівень творчості та оригінального підходу.

     Для розвитку самостійності та творчих здібностей великим стимулом є оцінка результатів. Так при  захисті проектів  10-11 класів розробила та використовую оціночний лист, розроблений за критеріями оцінювання проекту

     Реалізація методу творчих проектів, на уроках трудового навчання,  дає змогу учням усвідомити роль знань і навичок в житті та навчанні. Знання стають засобом у справжній освіті, допомагають формувати  розумові стратегії, дають можливість кожному учню самостійно долучатися до здобутків культури харчування. 

     Використання інформаційних технологій

     «Учитель – майстер життя»,- кажуть у народі. Основне моє завдання – навчити учнів жити, бути людьми, донести своїм учням повне коло знань і умінь, виховувати їх свідомими. На сьогоднішній день учитель – не єдине джерело знань, учні активно черпають інформацію з Інтернету. Тому в своїй роботі намагаюся використовувати нові технології. Використання комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання надають нових можливостей для активного навчання, відкривають нові шляхи для розвитку навичок мислення  та вміння вирішувати проблеми. Під час проведення уроків широко використовую презентації. За допомогою комп’ютерної презентації можна зробити більш ефективними уроки, більш цікавими, переконливими, а великий потік інформації – легкодоступним. Етапи уроку, весь необхідний ілюстративний матеріал чітко виконані на слайдах сприяють концентрації уваги учнів і активізують їх діяльність. Широко застосовую на уроках учнівські презентації, особливо в 10-11 класах, як вид захисту проекту. 

     Впровадження особистісно – орієнтованих технологій та технологій формування творчої особистості

     В своїй педагогічній діяльності використовую ефективні методи і прийоми організації навчання учнів, що сприяє збудженню і розвитку в них пізнавальної діяльності і підвищує розумову активність. У своїй практичній діяльності використовую інтерактивні технології навчання, - за допомогою яких кожен учень повинен відчувати свої успіхи, інтелектуальну спроможність, продуктивність навчання, включення домінування однієї думки над іншою.

     Щоб розвинути пізнавальні та творчі здібності учнів застосовую роботу в парах,  (один проти одного – із сусідом по парті - із тим, хто сидить позаду (спереду)), робота в малих групах, робота в трійках. Використовую методику «Великого кола», де учні по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. обговорення триває, поки є охочі висловитися; «Мікрофон»- це різновид великого кола, учні передаючи один одному уявний «мікрофон», висловлюються з приводу проблеми. «Незакінчені речення» - ця технологія дає змогу вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті й переконливо. «Акваріум» - такий вид діяльності на уроці допомагає вдосконалити навички роботи в малих групах, дає можливість учням обговорити проблему в групі, дійти спільного рішення за 3-5хв.

      Дуже вдало,  на мій погляд, використовується на уроках  методика «Мозковий штурм» при повідомленні нового матеріалу. Мозковий штурм – розв’язання певної проблеми або задачі за допомогою активного розумового пошуку рішень певною групою учнів. Він може бути короткочасним або тривалим, письмовим або усним. Це активна форма діяльності, яка розвиває і тренує мозок, формує вміння лаконічно і чітко висловлювати власні думки. При проведенні «штурму» неодмінно повинен бути ведучій – вчитель, який керує проведенням «штурму», підказує напрями пошуку. Також необхідно обрати секретаря, який буде фіксувати всі ідеї. Після створення достатнього банку ідей  здійснюю рефлексію діяльності і переходимо до обговорення поданих ідей з метою пошуку того, що є корисним, що є в кожній пропозиції. Потім проводиться обробка результатів і відбираються найбільш вдалі рішення. «Штурм» можна проводити як з усім класом, так і в групах з наступною оцінкою діяльності учнів за такими критеріями: результативність, ефективність, оригінальність тощо.

     Позитивним у створенні груп є те, що всі учні працюють над проблемою, між учнями виникає бажання допомогти один одному, підказати, підтримати. Учні, що мають низький рівень знань, також беруть активну участь в роботі.

     Використовую на уроках  розв’язання кросвордів. По закінченні вивчення теми даю творче завдання – скласти кросворд. Учням це дуже подобається. Тому використання кросвордів  на уроках збільшує розумовий кругозір учнів, викликає позитивні емоції, збуджує його активність. 

     На уроках застосовую методику проблемного навчання. Впевнена, що систематичне створення проблемних ситуацій при вивчені нового матеріалу, розв’язування задач, застосування набутих вмінь і знань в нестандартних ситуаціях, дозволяє розвивати в учнях творчі здібності, самостійність у роботі.

     При вивчені теми «Фігурне нарізування овочів», демонструю учням овочі  і пропоную учням виготовити «лілію». Виникає проблемна ситуація. Щоб розв’язати її, демонструю учням і пояснюю правила первинної обробки, технологічну карту. На дошці і в зошитах учні складають технологічну карту та виготовляють «лілію». Після цього вони порівнюють свою карту із зразком, вказують на вимоги до інструменту пропонують свої варіанти. 

     Опрацьовуючи тему «Гарячі м’ясні страви»  ставлю проблему, які форми нарізування продуктів та способи теплової обробки необхідно виконати, щоб приготувати рагу, гуляш, ромштекс? В чому різниця відбивних зразів від січених? Впевнена, що систематичне використання технологічних задач різного змісту розвиває в учнів гнучкість мислення, нестандартне мислення, привчає їх творчо підходити до вирішення практичних завдань. 

     При вивченні інших тем пропоную задачі різного змісту: «Чому при нарізанні хліба використовують ніж з хвилястим лезом, а при нарізанні овочів з прямим?», «Як правильно з найменшою втратою поживних речовин, розморожувати рибу та м'ясо?» та інші. 

      Розробивши та провівши з учнями «Анкету учасника проекту» (див. додаток 2), де на одне з питань :Від чого залежить зацікавленість в проекті? 73% учнів,зазначили, що зацікавленість залежить від використання знань на практиці. Саме тому я взялася за розробку навчально-методичного посібника, направленого на проведення практичної роботи учнів.

     Навчальний посібник "Збірник практичних робіт з "Технології приготування страв"  призначений для виконання самостійної роботи, закріплення теоретичних та практичних знань учнями, які навчаються за спеціалізацією «Кулінарія». Для практичного приготування рекомендовані страви, які переважно готуються на підприємствах харчування різних форм власності. 

     Особливість даного навчального посібника полягає в тому, що матеріали, зібрані в ньому, допомагають учням раціонально використовувати час для виконання практичних завдань, а також полегшують роботу вчителя  під час інструктування. 

     З метою здійснення професійної орієнтації учнів і підготовки їх до свідомого вибору професії проводжу тестування учнів, яке відповідає професійній зорієнтованості на робітничу професію кухаря. Розроблений мною навчальний посібник «Практикум з профорієнтації»  затверджено в КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти».

     Програма з предмету передбачає ознайомлення з особливостями технологічного процесу у закладах ресторанного господарства. Були організовані та вдало  проведені екскурсії на підприємства міста. Учні  побували в ресторанах «Таврія», «Рибак», ЗОШ №2 (харчоблок). Організовувались зустрічі з представниками підприємств, з спеціалістами центру зайнятості. Навчальні екскурсії забезпечили підвищення активності навчально – пізнавальної діяльності, сприяють формуванню системних знань учнів, умінь і навичок їхньої розумової й практичної діяльності.

     Висновки

      Проектна технологія – одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування життєвих компетенцій.

     Завдяки використанню методу проектів покращується робота пізнавальної та дослідницької діяльності учнів, уміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. На передній план виступає випереджувальний розвиток учня як творчої особистості. При виконані проектів особливого значення набуває залучення учнів до процесу пошуку, відбувається співпраця між учнем та вчителем. Важливим є не лише результат, а й процес досягнення результату. 

     Працюючи над проектом учні спілкуються, співпрацюють і допомагають один одному в процесі навчання, розвивають соціальні, розумові та комунікативні навички.

     Завдяки впровадженню проектної технології передбачається зв'язок з реальним життям, незвичайність форми і самостійність виготовлення страв.

     Результати впровадження освітніх технологій такі:

 Активізація пізнавальної діяльності.

 Підвищення мотивації в отриманні  додаткових знань.

 Розвиток дослідницьких і творчих якостей особистості.

 Покращення якості знань (додаток 2)

 Оволодіння учнями ключовими компетентностями.

     Переконана, що у проектній діяльності між мною і учнями зароджуються інші стосунки. Знаходжуся на рівних з учнем, являюся дослідником, а тому разом з учнями можу дивуватися, радіти знахідкам, що і траплялося під час роботи над проектами. Виконання проекту дає можливість учневі самому включитися в пошук істини, навчитися співпрацювати не заради себе, а для загального добробуту.

     Творча проектна діяльність учнів сприяє формуванню у них самооцінки, готує до майбутньої професійної діяльності.

     У своїй педагогічній діяльності намагаюсь організувати навчально-виховний процес так, щоб навчання приносило задоволення, радість. На своїх уроках використовую ефективні методи і прийоми організації навчання учнів.

     В кабінеті естетично оформлений настінний матеріал (стенди «Первинна 

обробка продуктів», «Теплова обробка продуктів», «Сервірування столу»), додаткова література, дидактичний та роздавальний матеріал, таблиці, схеми.

     Створено навчально - методичні посібники «Збірник практичних робіт з технології приготування страв», та «Практику з профорієнтації». 

     Своїми надбаннями ділюся з колегами, готую виступи на районні методичні об’єднання, беру участь в міжрайонних та районних семінарах, маю публікації у фаховому журналі «Трудове навчання» творчий проект «Пеленгас по-царськи», розробка уроку «Приготування холодних страв та закусок»;  проведення «Всесвітнього дня кухаря», «Свято салату», «Ох, вже ця масляна!», «День вареника і пельменя», конкурс стінгазет «Моя перша професія».

     Також ведеться робота на обласному рівні. Проводила лекції для слухачів курсів ХАНО на тему «Методичне забезпечення реалізації професійної орієнтації в умовах загальноосвітнього навчального закладу». 

     У народу є простий і мудрий афоризм: «Якщо людині подарувати одну рибину, то вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, то буде ситою два дні. А якщо навчити людину ловити рибу, то вона буде ситою все життя». Так і в навчанні:  моє кредо на перспективу – підготовка учнів не до відповіді на певне запитання, до уроку на «завтра», а до самостійного життя. Засвоївши проектні технології та технологію приготування страв, кожен учень може сам стати автором кулінарних шедеврів.

      Використання проектної технології, активних форм та методів навчання,  використовуючи диференціацію і індивідуалізацію у навчально – виховному процесі, створюючи проблемні ситуації сприяє міцному засвоєнню знань учні, стимулює їх до творчого пошуку.

     Розбудити закладений  в кожному  учневі творчий початок, навчити працювати самостійно, допомогти пізнати себе, цього прагну, проводячи кожний урок.